Денисенко Анатолій Єгорович

Денисенко Анатолій Єгорович PDF Друк E-mail

Денисенко Анатолій Єгорович, ст. викладач

Автобіографія

Народився в 1957 р. в м. Суми. Одружений, маю сина.
Після закінчення строкової військової служби (1975-78) вступив до Київського державного університету (нині – Національний університет ім. Т.Г.Шевченка). Закінчив його в 1983 р. з відзнакою, отримавши кваліфікацію “біолог-біофізик”. З жовтня 1983 р. працюю в Сумському національному аграрному університеті.
В 1986-89 рр. навчався в аспірантурі Національного аграрного університету (м. Київ) при кафедрі фізіології с.-г. тварин (наук. керівники – д-р. біол. наук проф. Науменко В.В. та д-р фіз.-мат. наук проф. Биховський А.І.) за спеціальністю “фізіологія с.-г. тварин”. Тема досліджень – “Стимуляція лактопоезу у корів за допомогою постійного магнітного поля”. Кандидатську дисертацію не підготував.

Навчально-методичні видання

За останні 5 років було видано 5 статей
«Резерви збільшення виробництва воску на товарній пасіці медово-запилювльного типу»
«Перспективи розвитку бджільництва Сумщини в 2006 – 2010 рр»

Основні напрями наукової роботи

- Комплексне використання бджолосімей пасіки медово-запилювального напряму в умовах збідненої кормової бази Степу та Лісостепу України.
– Вдосконалення методів штучного виведення бджолиних маток та підвищення їх якості.

Напрям наукового співробітництва

- Національний науковий центр “Інститут бджільництва ім.П.І.Прокоповича НААНУ” (м. Київ)
– Сумський інститут АПВ НААНУ (с. Сад Сумської обл.)
– Національний університет біоресурсів та природокористування України (м. Київ)

Тематика дипломних робіт
Впровадження технології штучного виведення маток в умовах пасіки СНАУ.
Застосування технології формування відводків в умовах пасіки СНАУ для збільшення чисельності основних бджолосімей.
Підвищення рентабельності пасіки СВК „Колядинець” Л-Долинського р-ну за рахунок виробництва додаткових продуктів бджільництва.

e-mail: denisenkoa @ ukr.net

Контрольно-тестовий комплекс питань викладача з дисципліни 
«Селекція і розведення бджіл»

1.  Найефективнішим в економічному відношенні способом підвищення медопродуктивності бджолосімей є …
формування відводків
систематична боротьба з роїнням (протиройові заходи)
цілеспрямована племінна робота
покращення умов зимівлі бджіл (будівництво зимівників)
2. Породою в бджільництві визнається група однорідних за своїми характеристиками бджолосімей спільного походження чисельністю не менше   … тис.
5
10
20
50
3. Лінією в бджільництві визнається група бджолосімей чисельністю не менше  …  тис.,які походять від однієї матки-поліпшувачки і мають подібні до материнської сім”ї  характеристики.
5
10
20
50
4. Відсутність контролю за процесом природного парування маток з трутнями … селекційну роботу.
ускладнює
полегшує
робить неможливою
перекреслює
5. Лінії в бджільництві ведуть за … сім”ями.
батьківськими
материнськими
виховательками
рекордистками
6. Всі існуючі породи бджіл є … і сформувались під впливом своєрідних кліматичних та медозбірних умов.
аборигенними
штучними (створеними людиною)
помісними
нащадками однієї породи — української степової
7. В Україні Планом породного районування бджіл (2000 р.) затверджені до розведення … породи.
2
3
4
5
8. В Україні Планом породного районування бджіл (2000 р.)  дозволене розведення  … порід бджіл.
української степової, кавказької та карпатської
поліської, крайнської та карпатської
української степової, середньоросійської та кавказької
української степової, поліської та карпатської
9. В Сумській обл. Планом породного районування бджіл (2000 р.) дозволене розведення  таких порід бджіл :
карпатської та поліської
української степової та карпатської
української степової та поліської
української степової та кавказької
10. Зона природного поширення бджіл української степової породи — …
Полісся
Карпати
Степ та Лісостеп
Крим
11. Забарвлення тіла бджіл української степової породи — …
переважно темне
переважно сіре, інколи є коричневі смужки на перших двох тергітах черевця
сріблясте, із золотистими смужками на перших двох тергітах черевця
жовтувате із сріблястим опушенням
12. Печатка меду українських степових бджіл переважно …
мокра
суха
темна
коричнева
13. Поведінка українських степових бджіл під час огляду гнізда …
помірно агресивна
дуже агресивна
миролюбна
надзвичайно миролюбна
14. Тиха заміна маток в українських степових бджіл трапляється …
рідко
часто
дуже часто
в 50 % сімей
15. Рійливість в українських степових бджіл виражена …
помірно
дуже сильно
дуже слабко
на 100 %
16. Бджоли української степової породи … виводяться з ройового стану.
легко
важко
дуже важко
практично не
17. Рій-первак в українських степових бджіл виходить не на другий день після запечатування перших маточників (як звичайно), а на … 
третій
четвертий
п”ятий
шостий
18. Дискоїдальне зміщення у бджіл може бути …
лише позитивним
лише негативним
позитивним або негативним
позитивним, негативним або нейтральним
19. В результаті масового (фенотипового) добору всі бджолосім”ї пасіки ділять за господарсько корисними ознаками на … групи.
2
3
4
5
20. Чисельність бджолосімей племінного ядра пасіки, сформованого в результаті  масового добору, повинна становити … % .
10–15
20–25
30
40
21. Чисельність бджолосімей користувальної групи пасіки, сформованої на основі результатів масового  добору, повинна становити … % .
50–60
60–70
70–75
90
22. Чисельність бджолосімей пасіки, які підлягають вибраковуванню до кінця року за результатами масового добору, звичайно становить … % .
3–5
10–15
15–20
20–25
23. Племінна робота в бджільництві досягає своєї мети лише при …
індивідуальному доборі за генотипом
масовому доборі за фенотипом
застосуванні штучного осіменіння маток
використанні ефекту гетерозису
24. Різнорідний підбір передбачає парування маток і трутнів, які …
мають близькі селекційні ознаки
мають однакові селекційні ознаки
суттєво відрізняються за селекційними ознаками
не належать до однієї сім”ї
25. Однорідний підбір передбачає парування маток і трутнів, які …
суттєво відрізняються за селекційними ознаками
мають однакові або близькі селекційні ознаки
належать до однієї сім”ї
не належать до однієї сім”ї
26. При індивідуальному підборі маток і трутнів …
до групи самок підбирають групу плідників
до конкретної самки підбирають конкретних плідників (при штучному осіменінні)
до цінної материнської сім”ї підбирають групу батьківських
до групи самок підбирають одного цінного плідника (трутня-пліпшувача)
27. При груповому підборі маток і трутнів …
до цінної материнської сім”ї підбирають групу батьківських
до конкретної самки підбирають конкретних плідників (при штучному осіменінні)
до групи самок підбирають групу плідників
до групи самок підбирають одного цінного плідника (трутня-поліпшувача)
28. При індивідуально-груповому підборі маток і трутнів …
до групи самок підбирають групу плідників
до конкретної самки підбирають конкретних плідників (при штучному осіменінні)
до групи самок підбирають одного цінного плідника (трутня-пліпшувача)
до цінної материнської сім”ї підбирають групу (5–6) батьківських
29. Бонітування бджолосімей проводять  …
в період проведення головної весняної ревізії
зразу по закінченні головного медозбору
в період проведення головної осінньої ревізії
в будь-який зручний для зоотехніка час
30. При бонітуванні основні показники бджолосімей оцінюють за …– бальною шкалою.
3
4
5
8
31.  При проведенні бонітування медову продуктивність бджолосімей оцінюють в % шляхом порівняння із …
стандартом породи
контрольним вуликом пасіки (на терезах)
середньою медопродуктивністю по пасіці, яку приймають за 100 %
медопродуктивністю найслабшої бджолосім”ї на пасіці, яку приймають за 100 %
32. Найвищий бал за медопродуктивність виставляють тим сім”ям, у яких цей показник становить … % відносно середньої медопродуктивності по пасіці..
150
200
250
300
33. Найвищий бал за зимостійкість виставляють тим сім”ям, у яких зимовий відхід бджіл не перевищує … %.
3
5
10
20
34. За результатами бонітування бджолосімей їм присвоюють клас від 1-го до … 
5-го
6-го
7-го
8-го
35. Найвищим класом, який може бути присвоєний бджолосім”ї за результатами бонітування, може бути …
1-й
5-й
7-й
8-й
36. За результатами бонітування вибраковці підлягають бджолосім”ї … класу.
1-го
5-го
7-го
8-го
37. За результатами бонітування до еліти відносять бджолосім”ї … класу.
1-го
5-го
7-го
8-го
38. Розмноження бджолосімей може відбуватись як природним, так і штучним шляхом. Природним шляхом розмноження бджолосімей є …
формування відводків
роїння
утворення нуклеусів
спонтанний поділ сім”ї на дві рівноцінні частини
39. Доцільність роїння бджіл (його еволюційне значення) полягає …
в розмноженні бджолосімей та їх розселенні  (освоєнні територій)
в заміні старих маток молодими
в збільшенні запасів меду, а відтак і шансів на виживання взимку
в запобіганні перенаселенню дупла (вулика)
40. Період роїння бджіл в умовах Сумської обл. звичайно розпочинається в …
березні
квітні
травні
червні
41. Період роїння бджіл в умовах Сумської обл. звичайно закінчується в …
травні
червні
липні
серпні
42. Нерідко процес роїння, що вже розпочався, переривається … , і сім”я сама ліквідує закладені маточники.
через нестачу трутнів
зацвітанням головного медоносу
внаслідок недостатньої сили сім”ї
поганою погодою
43. Основною об”єктивною причиною переходу сім”ї в ройовий стан є …
перегрів гнізда
накопичення великої кількості молодих бджіл, не зайнятих ніякою роботою
малий об”єм вулика
недостатня кількість стільників у гнізді
44. Сприяють прояву ройового інстинкту …
сувора зима та пізня весна
тепла рання весна та спекотний початок літа
пізня весна та відносно холодне літо
холодна дощова весна та спекотний початок літа
45. Зовнішніми ознаками підготовки бджолосім”ї до роїння є …
посилення льотної активності бджіл, характерний гул у вулику
ослаблення льотної активності бджіл, скупчення їх під прилітною дошкою
посилення льотної активності бджіл, скупчення трутнів під прилітною дошкою
агресивність бджіл, які до цього поводились мирно, і характерний гул у вулику
46. Незаперечним доказом входження бджолосім”ї в ройовий стан є …
зниження маткою яйцевої продуктивності
відкладання маткою яєць в мисочки
активізація льоту трутнів
поява в гнізді свищових маточників
47. При роїнні матка відкладає яйця в мисочки  …
всі в один день
протягом кількох днів
протягом кількох тижнів
протягом місяця
48. Знятий пасічником рій до поселення на постійне місце краще потримати …
в теплому місці
на сонці
у підвалі чи зимівнику
у якомусь іншому вулику (поселити тимчасово)
49. Поселяти знятий рій у вулик краще всього …
ранком
в полудень
увечері
пізно увечері або вночі (щоб бджоли не повтікали)
50. Середня маса гарного рою звичайно становить до … кг.
0,5
2
3
5

Контрольно-тестовий комплекс питань викладача з дисципліни «Технологія виробництва продукції бджільництва»

1. Основне значення бджільництва полягає в …
отриманні меду
отриманні квіткового пилку, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути
запиленні ентомофільних культур
естетичній насолоді, яку отримує людина від спілкування з бджолами
2. Загальна кількість бджолосімей в світі становить близько …
100 тис.
500 тис.
12 млн.
60 млн.
3. Загальна кількість бджолосімей в Україні становить близько …
200 тис.
600 тис.
1 млн.
3 млн.
4. Щорічно в світі виробляється близько … тонн меду.
200 тис.
1,2 млн.
3,1 млн.
4,5 млн.
5. Щорічно в Україні виробляється близько … тонн меду.
100
500
10 000
60 000
6. В приватному секторі України утримується близько .. % бджолосімей.
20
50
60
90
7. Щорічно в Україні бджоли запилюють близько … га посівів ентомофільних культур.
100 тис.
500 тис.
3 млн.
10 млн.
8. Перший промисловий рамковий вулик сконструював …
Ф.Губер в 1789 р.
П.І.Прокопович в 1814 р.
П.І.Прокопович в 1821 р.
Л.Лангстрот в 1851 р.
9. Принципи сучасного промислового вулика (в якому рамки висять на плечиках) запропонував …
П.І.Прокопович в 1814 р.
П.І.Прокопович в 1821 р.
Л.Лангстрот в 1821 р.
Л.Лангстрот в 1851 р.
10. Штучну вощину (для прискореної відбудівлі бджолами рамкових стільників) запропонував …
П.І.Прокопович в 1814 р.
Л.Лангстрот в 1851 р.
Й.Мерінг в 1857 р.
Ф.Грушка в 1865 р.
11. Першу медогонку, що працювала за принципом центрифуги і дозволяла зберігати стільники після відкачування з них меду, сконструював …
П.І.Прокопович в 1814 р.
Л.Лангстрот в 1851 р.
Й.Мерінг в 1857 р.
Ф.Грушка в 1865 р.
12. Довжина тіла робочої бджоли становить … мм.
8-10
12-14
15-17
20-25
13. Довжина тіла бджолиної матки становить … мм.
8-10
12-14
15-17
20-25
14. Довжина тіла трутня становить … мм.
8-10
12-14
15-17
20-25
15. Маса тіла робочої бджоли становить близько … мг.
100
150
200
300
16. Маса тіла бджолиної матки становить близько … мг.
100
150
200
300
17. Маса тіла трутня становить близько … мг.
100
150
200
300
18. Тривалість життя робочої бджоли в літній період становить … діб.
15-20
20-30
30-45
45-60
19. Максимальна тривалість життя бджолиної матки, зареєстрована в досліді, становить … років.
3
5
8
12
20. На товарних пасіках медово-запилювального напряму матки живуть в сім”ях звичайно …  років.
2-3
4-5
6-7
8-9
21. Тривалість життя трутня в літній період становить … діб.
15-20
20-30
30-45
45-60
22. Стратегічною лінією в роботі пасічника при підготовці до головного медозбору є …
нарощування сили бджолосімей  і недопущення роїння
будівництво потрібної кількості стільників
недопущення хвороб бджіл
забезпечення належної кормової бази для пасіки
23. Огляд бджолосімей з повною розбіркою гнізд  у весняний  час звичайно проводять при температурі повітря … градусів Цельсія і вище.
8
10
16
20
24. Слабкі бджолосім” ї починають формувати клуб при зниженні температури повітря до … градусів Цельсія.
8
10
12
14
25. Бджолосім” ї середньої сили починають формувати клуб при зниженні температури повітря до … градусів Цельсія.
8
10
12
14
26. Сильні бджолосім” ї починають формувати клуб при зниженні температури повітря до … 
градусів Цельсія.
8
10
12
14
27. При огляді бджолосімей з повною розбіркою гнізд найбільш імовірними є ризики …
задавити матку між стільниками, розізлити бджіл і постраждати від їх ужалень
затравити бджолосім”ю димом, викликати роїння або зліт бджіл
втратити матку, застудити розплід, спровокувати напад на бджолосім’ю
застудити розплід, перервати роботу бджіл, злякати матку
28. При огляді стільника з бджолами його тримають …
строго над вуликом і тільки в горизонтальній площині
над вуликом  у вертикальній площині
за плечики і  повертають без різких рухів у потрібне положення
в будь-якому положенні, зручному для пасічника
29. Внаслідок неправильного положення стільника в руках пасічника при його огляді може  трапитись …
випадання яєць та личинок з комірок
висипання перги з комірок
запаморочення у бджіл, втрата орієнтації з подальшим блуканням по пасіці
скапування принесеного нектару або незрілого меду, випадання обніжки з комірок
30. На крупних пасіках огляди бджолосімей з повною розбіркою гнізд проводять … разів за сезон.
4-5
8-10
12-15
щотижня
31. Додаткові огляди бджолосімей з повною розбіркою гнізд проводять …
при різкому похолоданні
при стійкому потеплінні
при підвищенні льотної активності бджіл
при виявленні ознак хвороби чи підготовки до роїння
32. При огляді бджолосімей з неповною розбіркою гнізд пасічник …
розкриває вулик на 10-15 секунд, оглядає рамки зверху  і швидко закриває (але
без різких рухів !)
розкриває вулик і оглядає лише центральну (розплідну) частину
розкриває вулик і оглядає в руках, як правило, 1-2 рамки (зазвичай крайні)
зовсім не розкриває вулик, а лише стежить за характером льоту бджіл (це дуже
зручно і для пасічника, і для бджіл)
33. Найзручнішим для пасічника способом контролю стану бджолосімей є …
огляд з повною розбіркою гнізда;
огляд з неповною розбіркою гнізда;
спостереження за поведінкою бджіл (інтенсивність льоту, принесення
квіткового пилку, ситуація на прилітній дошці та під нею);
аналіз записів (при цьому повністю виключається контакт пасічника з бджолами, а значить і можливість жалень, до того ж не переривається робота бджіл)
34. Всі спостереження та роботи, які пасічник проводить на бджолосім”ях, він повинен  обов”язково фіксувати …
в протоколах огляду бджолосімей, які складаються щоразу
в актах ревізії
в пасічному журналі
на стінці вулика крейдою або простим олівцем
35. Сильна бджолосім”я перед зимівлею обсиджує  … стільників.
3-4
5-6
7-8
9-10
36. Сильна бджолосім”я ранньої весни обсиджує як мінімум … стільників.
3-4
5-6
7-8
9-10
37. Середня за силою бджолосім”я перед зимівлею обсиджує … стільників.
3-4
5-6
7-8
9-10
38.  Середня за силою бджолосім”я ранньої весни обсиджує як мінімум…стільників.
3-4
5-6
7-8
910
39. Слабка бджолосім”я перед зимівлею обсиджує не більше … стільників.
3-4
5-6
7-8
9-10
40. Слабка бджолосім”я  ранньої весни обсиджує не більше … стільників.
3-4
5-6
7-8
9-10
41. Рамка з вулика-лежака має розміри …мм.
400 х 300
435 х 230
435 х 300
450 х 350
42. Рамка з багатокорпусного вулика має розміри … мм.
400 х 300
435 х 230
435 х 300
450 х 350
43. Магазинна рамка (напіврамка) має розміри … мм.
435 х 145
400 х 200
435 х 250
450 х 300
44. Розмноження бджолосімей може відбуватись як природним, так і штучним шляхом.  Природним шляхом розмноження бджолосімей є …
формування відводків
роїння
утворення нуклеусів
спонтанний поділ сім”ї на дві рівноцінні частини
45. Доцільність роїння бджіл (його еволюційне значення) полягає …
в розмноженні бджолосімей та їх розселенні  (освоєнні територій)
в заміні старих маток молодими
в збільшенні запасів меду, а відтак і шансів на виживання взимку
в запобіганні перенаселенню дупла (вулика)
46. Період роїння бджіл в умовах Сумської обл. звичайно розпочинається в …
березні
квітні
травні
червні
47. Період роїння бджіл в умовах Сумської обл. звичайно закінчується в …
травні
червні
липні
серпні
48. Нерідко процес роїння, що вже розпочався, переривається … , і сім”я сама ліквідує закладені  маточники.
через нестачу трутнів
зацвітанням головного медоносу
внаслідок недостатньої сили сім”ї
поганою погодою
49. Основною об”єктивною причиною переходу сім”ї в ройовий стан є …
перегрів гнізда
накопичення великої кількості молодих бджіл, не зайнятих ніякою роботою
малий об”єм вулика
недостатня кількість стільників у гнізді
50. Сприяють прояву ройового інстинкту …
сувора зима та пізня весна
тепла рання весна та спекотний початок літа
пізня весна та відносно холодне літо
холодна дощова весна та спекотний початок літа

Контрольно-тестовий комплекс питань викладача 
з дисципліни «Біологія бджіл»

1. Довжина тіла робочої бджоли становить … мм.
8 – 10
12 – 14
15 – 17
20 – 25
2. Довжина тіла бджолиної матки становить … мм.
8 – 10
12 – 14
15 – 17
20 – 25
3. Довжина тіла трутня становить … мм.
8 – 10
12 – 14
15 – 17
20 – 25
4. Маса тіла робочої бджоли становить близько … мг.
100
150
200
300
5. Маса тіла бджолиної матки становить близько … мг.
100
150
200
300
6.Маса тіла трутня становить близько … мг.
100
150
200
300
7.Тривалість життя робочої бджоли в літній період становить … діб.
15 – 20
20 – 30
30 – 45
45 – 60
8.Максимальна тривалість життя бджолиної матки, зареєстрована в досліді, становить … років.
3
5
8
12
9.Тривалість життя трутня в літній період становить … діб.
15 – 20
20 – 30
30 – 45
45 – 60
10.Передня поверхня голови бджоли називається …
лицьовою
тім”ям
потилицею
краніальною
11.Верхня поверхня голови бджоли називається …
лицьовою
тім”ям
потилицею
краніальною

12.Задня поверхня голови бджоли називається …
лицьовою
тім”ям
потилицею
краніальною
13.Бджола медоносна має … складних (фасеточних) ока.
2
3
4
5
14.Бджола медоносна має … простих вічка.
2
3
4
5
15.Складні очі бджоли забезпечують розпізнавання …
кольорів об”єктів
розмірів та форм об”єктів
кольорів, розмірів та форм об”єктів
світла та темряви
16.Прості вічка бджоли забезпечують розпізнавання …
кольорів об”єктів
розмірів та форм об”єктів
кольорів, розмірів та форм об”єктів
світла та темряви
17.На відміну від людини бджоли не бачать … світла.
червоного
жовтого
зеленого
синього
18.На відміну від людини бджоли бачать … світло.
ультрафіолетове
короткохвильове
довгохвильове
19Перший членик вусика (основний), що виходить з голови бджоли, має назву …
скапус
педицелярний членик
тергіт
стерніт
20.Другий членик вусика (перехідний) має назву …
скапус
педицелярний членик
тергіт
стерніт
21. Джгутик вусика робочої бджоли складається з … члеників.
10
11
12
13
22. Джгутик вусика бджолиної матки складається з … члеників.
10
11
12
13
23. Джгутик вусика трутня складається з … члеників.
10
11
12
13
24. Найдовші вусики (антени) мають …
робочі бджоли
матки
трутні
матки і трутні
25. Вусики (антени) у бджіл служать основними органами …
зору
слуху
нюху та дотику
смаку
26. Задньоголовні залози бджоли виробляють секрет, який …
розщеплює сахарозу нектару до глюкози та фруктози
активує ферменти середньої кишки
розчиняє віск
складові частини хобітка
27. Грудні залози бджоли виробляють секрет, який …
розщеплює сахарозу нектару до глюкози та фруктози
активує ферменти середньої кишки
розчиняє віск
змащує складові частини хобітка
28. Основними кормами бджіл є …
нектар та мед
пилок та перга
цукор, вода та пилок
мед та перга
29. Квітковий пилок, законсервований бджолами в стільниках, називається …
обніжжям
пергою
забрусом
маточним молочком
30. Кровоносна система бджоли відноситься до … типу.
замкненого
незамкненого
змішаного
капілярного
31. Кров бджіл називається …
плазмою
лімфою
гемолімфою
сукровицею
32. Гемолімфа бджіл …
червона
блідорожева
блакитна
безбарвна
33. Для системи крові бджіл функція перенесення газів (кисню, двоокису вуглецю) …
є однією з основних
не характерна
є головною
є другорядною
34. Серце бджоли має вигляд трубки, що складається з … камер.
4
5
6
7
35. Серце бджоли знаходиться …
в грудях
в черевці під тергітами (в перикардіальному синусі)
в черевці під стернітами (в периневральному синусі)
в центральній частині черевця (в перивісцеральному синусі)
36. Скорочення камер серця бджоли відбуваються …
одночасно
в напрямку від голови до кінчика черевця
в напрямку від кінчика черевця до голови
почергово
37. Гемолімфа повертається в камери серця через …
остії
аорту
венозний синус, який збирає гемолімфу з усього тіла
капіляри
38. Прокачування гемолімфи у ніжки та крила бджоли здійснюють …
четверта та п”ята камери серця
периферійні серця (місцеві пульсуючі органи)
м”язи ніжок
м”язи крил
39. Видільну функцію в організмі бджоли здійснюють в основному …
нирки
протонефридії
метанефридії
мальпігієві судини
40. Кількість мальпігієвих судин у бджоли становить близько … 
10
30
80
150
41. Мальпігієві судини виділяють свій секрет в …
просвіт середньої кишки
просвіт задньої кишки
місце з”єднання середньої та задньої кишок
клоаку
42. Дихальна система бджіл відноситься до … типу.
легеневого
трахейного
зяберного
змішаного
43. Дихальця на тілі бджоли розташовані …
на голові
на грудях та черевці
на двох останніх сегментах черевця
лише на грудях
44. На бічній поверхні грудей у бджоли є … пар дихалець.
2
3
4
5
45. На черевці робочої бджоли є … пар дихалець.
4
5
6
7
46. На черевці бджолиної матки є … пар дихалець.
4
5
6
7
47. На черевці трутня є … пар дихалець.
4
5
6
7
48. Вентиляція повітряних мішків бджоли здійснюється …
через дихальця черевця
через дихальця грудей
прокачуванням повітря через дихальця на грудях в напрямку до дихалець черевця
прокачуванням повітря через дихальця на черевці в напрямку до дихалець грудей
49. Найбільш розгалудженою системою у бджіл є …
кровоносна
видільна
травна
дихальна
50. Основними структурними компонентами дихальної системи є …
дихальця, легені, трахейні стовбури, повітряні мішки, трахеї та трахеоли
дихальця, остії, трахейні стовбури, повітряні мішки, трахеї та трахеоли
дихальця, трахейні стовбури, повітряні мішки та трахеоли
дихальця, трахейні стовбури, повітряні мішки, трахеї та трахеоли

Дисципліни, які викладаються на кафедрі

Селекція і розведення бджіл
Технологія виробництва продукції бджільництва
Біологія бджіл

Популярні записи...