Положення про модульно-рейтингову систему навчання…

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Мета університету в умовах реформування вищої освіти в Україні – формування нової генерації високоосвічених фахівців, інтелектуально розвинутих та творчо мислячих професіоналів.

 

Реалізація завдання досягається шляхом:

  • поділу програмного матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;
  • перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття;
  • використання більш широкої шкали оцінки знань;
  • вирішального впливу суми балів, одержаних за семестр, на підсумкову оцінку з дисципліни.

 

Модульно-рейтингова система навчання передбачає:

  • стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;
  • підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;
  • запровадження здорової конкуренції в навчанні;
  • виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

 

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

 

2.1. Модульно-рейтингова система навчання – це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.

 

2.2 Навчальний модуль дисципліни – це окрема самостійна частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), яка логічно об’єднує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом, результатами і є складовою одного із основних оціночних блоків знань студентів ( як правило, 4 модулі в семестрі).

 

2.3. Оціночний блок – вид навчальної діяльності студента ( робота в семестрі, семестрові атестації), оцінений в балах.

 

2.4 Мінімальний рейтинговий рівень – мінімальна кількість балів, набрана студентом у семестрі з дисципліни для допуску до семестрового контролю ( 30 балів).

 

2.5. Рейтинг студента – порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, яка визначається деканатом після закінчення кожного семестру на основі загальних результатів.

 

2.6. Кредит – це три академічні години аудиторних занять і самостійної роботи на тиждень протягом навчального семестру або 54 год. аудиторної і самостійної роботи, відведених на дисципліну.

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

 

3.1. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента – це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання вмінь і знань, яка передбачає оцінювання в балах всіх результатів, що досягнуті під час поточного та підсумкового контролю. Суть рейтингової системи контролю знань студентів полягає в тому, що кожній навчальній дисципліні в семестрі встановлюється однакова кількість залікових балів – 100.

 

3.2. На кафедрах університету з кожної дисципліни розробляються методичні матеріали з модульно – рейтингового контролю навчальної роботи. Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за забезпечення студентів методичною літературою в електронній та класичній формах. Відповідальність за організацію та проведення модульно-рейтингової системи навчання несе викладач, який веде дисципліну, та завідувач кафедри.

 

3.3 Оцінка знань студентів проводиться за 100-бальною шкалою, яка складається з двох основних оціночних блоків:

 

І- бали за роботу в семестрі;

 

ІІ- бали за атестацію (тестування).

 

3.4. Бали між блоками розподіляються в таких пропорціях:

 

1)80: 20: , де

80 балів – за роботу в семестрі (модулі);

20 балів – за атестацію (тестування);

 

2) У випадку, коли графіком навчальної роботи студентів передбачено менше модулів, ніж 4, максимальна кількість балів – 80 – розподіляється між ними.

 

3.5. Навчальний рейтинг студента визначається з усіх навчальних дисциплін та видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр. Результати семестрового контролю, курсові роботи та проекти, захист дипломного проекту, державні іспити, комплексні кваліфікаційні завдання (ККЗ), комплексні контрольні роботи (ККР), ректорські роботи оцінюються за традиційною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

 

3.6. Сума балів, набрана студентом з дисципліни у кожному семестрі, переводиться в традиційну оцінку за шкалою:

Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно зараховано
82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

3.7. З метою контролю модульно-рейтингової системи оцінки знань та якості успішності студентів проводиться атестація студентів. Форма проведення – письмова робота або комп’ютерне тестування. Загальна кількість тестових завдань на кожну атестацію залежить від обсягу дисципліни у семестрі (аудиторні заняття + самостійна робота) і визначається із розрахунку:

 

до 108 годин – 200 питань,

до 135 і більше – 300 питань і більше

 

3.8. Поділ навчального матеріалу на модулі, їх зміст з кожної дисципліни, види контролю, встановлення мінімальних і максимальних балів на кожний модуль пропонується лектором , затверджується на засіданні кафедри і вказується в Положенні про систему нарахування балів.

 

3.9. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали практичну частину програми і самостійну роботу.

 

3.10. Модульні контролі проводяться і перевіряються лектором (викладачем, який веде практичні або лабораторні заняття). Вони можуть проводитися на потоці під час лекцій або у групах під час практичних, лабораторних чи семінарських занять. Модульні контролі проводяться, як правило, у письмовій формі або у формі комп’ютерного тестування з визначених тем програми (на початкових етапах, як виняток – в усній формі).

 

3.11. У випадку відсутності студента на занятті або не допуску до нього студент повинен відпрацювати його протягом семестру згідно графіку відпрацювання занять кафедри.

 

3.12 Модульні контролі проводяться лише один раз згідно з графіком навчальної роботи студентів. За відсутності студента на модульному контролі він отримує “ 0” балів і може скласти його в кінці семестра.

 

3.13. Після закінчення кожного модуля та атестації з дисципліни рейтингова оцінка ( за 100-бальною шкалою) заноситься викладачем у семестрову відомість.

 

3.14. За перемогу в університетських і участь в обласних і республіканських олімпіадах та наукових конференціях, творче виконання завдань, індивідуальну роботу тощо студенту можуть нараховуватись додаткові бали (за пропозицією кафедри).

 

4. ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

4.1. Підсумковий контроль проводиться у відповідності з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах та Положенням про проведення поточного та підсумкового контролю знань у Сумському НАУ.

 

4.2. У підсумковому контролі приймають участь студенти, які виконали всі види робіт, передбачені робочим навчальним планом, отримали мінімальний рейтинговий рівень – 30 балів та на час проведення підсумкового контролю не мали підсумкової оцінки.

 

4.3. Студенти, отримують загальну оцінку з дисципліни у відповідності з результатами підсумкового контролю, при цьому у семестрову відомість виставляється сума балів, набрана студентом з дисципліни у семестрі, та оцінка за традиційною шкалою, у залікову книжку студента – лише традиційна оцінка.

 

4.5. Студентам, які мають менше трьох заборгованостей, дозволяється їх ліквідувати протягом додаткового заліково-екзаменаційного тижня за розкладом навчально – методичного відділу.

 

4.6.Студенти, які мають академічну заборгованість з навчальних дисциплін після закінчення додаткового заліково-екзаменаційного тижня відраховуються з університету.

 

5. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТА

 

5.1. Підсумки результатів кожного модуля підраховуються викладачем в останній день модуля. У випадку, коли студент навчається за індивідуальним графіком, остаточні результати модуля визначаються у терміни, погоджені з викладачем.

 

5.2. Після визначення семестрового навчального рейтингу кожного студента, проводиться ранжування студентів і оголошуються результати за семестр.

 

5.3. Навчальний рейтинг студента:

з дисципліни ( Рд) визначається викладачем як сума балів, набраних студентом протягом семестру за формулою:

 

Р д = М 1 + … + М n + А 1 + А 2 , де

 

М 1- n – бали за модулі,

А – бали за атестації,

 

У випадку повторної перездачі дисципліни і отримання вищої позитивної оцінки рейтинг з дисципліни визначається із розрахунку :

 

61 бал – при отриманні оцінки “задовільно”, “зараховано”,

72 бали – при отриманні оцінки “добре”,

87 балів – при отриманні оцінки “ відмінно”.

за семестр (Рс) підраховується в деканаті як середнє арифметичне за формулою:

 

Р с = (Р 1 + Р 2 +… + Р n) / n, де

 

Р 1- n – рейтинг з кожної дисципліни;

N – кількість дисциплін в семестрі.

загальний рейтинг ( Рз) визначається в деканаті як середнє арифметичне за формулою:

 

Рв = (Рс 1 + Рс 2 + … + Рс n) / n , де

 

Р с1- n – рейтинг у семестрах;

N – кількість семестрів.

 

6. ЗАСТОСУВАННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТА

 

6.1. Після ранжування випускників за загальним рейтингом за весь період навчання в додатку до диплома робиться запис про індивідуальний рейтинг у вигляді простого дробу, де знаменник вказує на кількість випускників факультету, а чисельник – місце, яке посів серед них власник диплому.

 

6.2. Загальна рейтингова оцінка і рейтинг студента є підставою для:

відбору студентів на вищий рівень навчання;

направлення для навчання чи проходження практики за кордоном;

пріоритету під час вибору спеціалізації;

встановлення іменних стипендій;

пріоритету при працевлаштуванні за наявності замовлень організації, підприємств, фірм.

 

7. ПРИЗНАЧЕННЯ СТИПЕНДІЇ

 

7.1 Стипендія встигаючим студентам призначається у відповідності з Положенням про призначення стипендії студентам в університеті (на основі результатів модульно-рейтингової системи навчання).